google-site-verification: google21d08411ff346180.html Допомога дітям, які мають синдром РДА | Справочно-информационный портал Алчевского благочиния

Допомога дітям, які мають синдром РДА

Апрель 28th 2012 -

Дефектолог лечебницы
Семенова Татьяна.

У статті викладена авторська методика роботи логопеда   вищої категорії Семенової Т.В.    з дітьми,  які  мають діагноз ранній дитячий аутизм (РДА). Цю методику можна з успіхом використовувати  для   розвитку мови  у дітей з сенсорною та моторною алалією, дітей з вадами розумового розвитку.

За останній час з’явилося  дуже багато дітей, які  зовсім не володіють мовою як засобом спілкування. Це — діти «неговорючі», (мутичні) з нормальним слухом і практично без патології органів артикуляції. Вони мають яскраво виражені особливості емоційно-вольової сфери. Їх об’єднує діагноз РДА.

В наш час причини РДА ще недостатньо вивчені. Складність цього полягає в тому, що він виявляється в різних формах і при різноманітних рівнях інтелектуально-мовного розвитку. Але сучасні інструментальні можливості (ЕЕГ, комп’ютерна томографія, ядерно-магнітний резонанс  і т.д.) дозволяють виявити морфологічні і біохімічні зміни, які лежать в основі дисфункцій мозку при аутизмі (Гілберт К., Пітерс Т. 1998р.). Тут є зв’язок мовних порушень з патологією окремих мозкових структур. Однією з причин повної відсутності мови у дитини може бути враження нижньо-тім'яних  відділів мозку (Бурлакова М.К.,1997р.). В стані локалізації очагової симптоматики в тяжких випадках дитина не в змозі вимовляти не тільки слова, але й окремі звуки мови. При виконанні рухів язика, губ і інших органів артикуляційного апарату йому не вдається знайти їх потрібну позицію. Виявити артикуляційну апраксію при аутизмі  у дитини можна уже в 2-3 роки. Але головна проблема в роботі з такими дітьми полягає в тому, що вони занадто пізно потрапляють до спеціалістів, майже в 7-9 років.

Працюючи в «Духовной  лечебнице» у м.  Алчевську  я накопичила деякий досвід роботи в виявленні дітей з РДА та наданні їм допомоги.

Коригування мови з діагнозом РДА слід починати як можна раніше, тому що ця хвороба передбачає дуже довгий період систематичної роботи багатьох спеціалістів: логопеда, психіатра,  психолога, корекційного    та соціального педагога.

Моя методика роботи в цьому напрямку складається з етапів:

1.Адаптаційний період

2.Робота над жестами

3.«Визивання звуків» та формування мови (лепетної, словосполучень,слів, речень, зв’язної мови

З перших днів знайомства необхідно  спрямовувати  свої зусилля перш за все на пошук емоційного контакту з дитиною. Якщо вона дуже нервова, перебуває в стані роздратування і нервового збудження, то обов’язково необхідно  знаходження поруч з дитиною ії батьків. Адаптаційний період взагалі триває 2-3 тижні, (якщо дитина вже раніше перебувала у дитячому колективі), але іноді продовжується декілька місяців. У цей період визначаються засоби для привернення уваги дитини (вестибулярні – виконання вправ, ігор, тактильні – поглажування по голові,  сенсорні – у вигляді смачної їжі). Більшість з цих засобів може використовуватися як метод стимулювання на заняттях та уроках. Після того, як дитина відпускає руку матері і погоджується залишитися одна на заняттях з логопедом, переходимо до другого етапу роботи – вихованню жестів. На цьому етапі використовується мінімальна кількість інструкцій: «встати», «сісти», які супроводжуються жестами – рухи рукою уверх – униз, «візьми – поклади» і т.д. Сформовані на логопедичних заняттях вміння та навички по вихованню жестів закріпляються батьками вдома. Спонтанне застосування жестів «так-ні» і  вказівного  у дитини з тяжкою формою аутизму може виникнути лише у 8-9  років,  а може і зовсім  не проявиться. Це негативно впливає  на спілкування з цими дітьми. Спеціальний тренінг дозволяє сформувати ці жести  і вводити їх  в щоденне спілкування дитини з близькими людьми. Важливим в цьому є уміння ставити ті ж самі питання дитині і попервах нахиляти її голову  рукою униз  — «так», в боки  — «ні». За 2-3 місяці дитина починає розуміти ці жести. Одночасно відпрацьовується і вказівний жест. До словесних інструкцій «поклади – візьми»  логопедом додається інструкція «покажи» і встановлюється палець дитини на потрібному предметі або малюнку. Працюючи з мозаїкою, пазлами, розрізними малюнками використовуємо мовну інструкцію «рухай» і повторюємо ії до тих пір,  доки дитина не виконає завдання. Дії дитини заохочуються різними засобами. На цьому етапі дуже складно фіксувати погляд дитини на потрібному об'єкті , і якщо вона не реагує на звернення, треба повернути ії голову, дочекатися поки погляд зупиниться на потрібному завданні.  Поступово час фіксації погляду на малюнку буде зростати і замінюватись «поглядом  в очі». Дитина краще реагує на інструкцію і погляд буде більш тривалішим,  якщо одночасно з малюнком, педагог запропонує дитині якесь лакомство, тобто дії дитини постійно повинні стимулюватися. На цьому етапі також ведеться робота по виділенню мовних звуків серед інших. В своїй роботі я використовую  різноманітні музичні інструменти: дудку, гармошку, звукові іграшки.

В зв’язку  з тим, що аутична дитина перебуває під впливом оральних аутостимуляцій, які є серйозною перешкодою в формуванні звуків мови, то на етапі «визивання звуків» застосовую  тренінг з використанням запахів. Спроби обмежити аутостимуляцію, не пропонуючи натомість потрібні форми діяльності, викликають у дитини агресію, страхи, тривогу. Значно зменшити кількість оральних аутостимуляцій, знизити їх напругу  і підготовити органи артикуляції до самостійної вимови звуків, може допомогти спецтренінг, направлений на вироблення у дитини умовних рефлексів на ті чи інші запахи. Мета тренінгу:

—    скорочення оральних аутостимуляцій;

— диференціація ротового і носового видиху;

—          застереження дітей від поїдання предметів, які не можна їсти.

Тренінг складається з декількох етапів

1 етап

Навчити дитину відрізняти різкий неприємний запах від приємного, який мають смачні продукти харчування. Неприємний запах має, наприклад, нашатирний спирт, деякі ліки.  Ватку, змочену спиртом, кладуть у баночку  і пропонують дитині понюхати. Коли вона різко відсторонюється, слід сказати : «Погано пахне, не можна їсти!». Потім дають понюхати другу баночку з кусочками їжі,  яка гарно пахне (апельсин, шоколад). Баночки повинні зовні бути різними – виробляти реакцію на вид посуду. Через 3-4 заняття дитина вже буде добре орієнтуватися у запахах.

2 етап

Навчити  дитину  розрізняти приємні смачні запахи і приємні несмачні – парфуми. На  занятті використовуємо  парфуми та миючі засоби, які мають приємний  запах.  Дається інструкція «Приємно пахне, але їсти не можна». Коли дитина почне усвідомлено відрізняти запахи на занятті  можна переходити   на закріплення цього навичка в реальних умовах (вдома, ванній кімнаті).  На  цьому етапі  треба звернути увагу дітей на те, що ми нюхаємо ми  носом,  а їмо — ротом.

3 етап

Диференціація  носового і ротового вдиху-видиху.

Нюхай носиком — коли вдихаєш. І кажемо: «Як смачно», — коли видихаємо через рот. Щоб зафіксувати чіткий ротовий видих, на перших порах необхідно зажинати ніс дитини пальцями. Потім замість «нюхай», кажемо: «Вдихни через ніс». Замість «Як смачно» — видихни через рот.

До 3 етапу вже значно знижується кількість    оральних аутостимуляцій і зростає довільна рухова активність дитини. Крім диференціації ротового і носового видиху при розрізненні запахів  проводиться робота по ставленню довільного мовного видиху. Можна  використовувати такі     вправи-ігри:

1. Перекочування ватних кульок по столу силою  видихуваного повітря.

2. Здування зі столу клаптиків паперу.

3. Задування свічки.

4. Надування кульок, дитячих гумових іграшок.

5. Гра на губній гармошці, дудочці.

До   «викликання» мовних звуків можна перейти тільки тоді, коли дитина достатньо добре адаптована, розуміє і виконує багато інструкцій і жестів.

За необхідністю на цьому етапі роботи можна використовувати масаж губ, язика, щоб досягти усвідомленого дитиною розслаблення язика, підняття його уверх,   в боки. Я проводжу масаж  спеціальними  логопедичними  зондами, а батьки ( після того, як їх навчити)  в змозі   робити   масаж  пальцем  руки,  краще мізинцем.

Кожні 20-30 сек. давати дитині  час на  відпочинок. Тривалість масажу 3-4 хвилини.

Прийоми масажу:

— подовжнє прогладжування язика від середини до кінчика;

— поперечні прогладжування  від середньої лінії язика до бокових країв;

— розтинання язика легкими давлючими  рухами;

— захоплення кінчика язика серветкою, скручування у трубочку;

— підведення пальців під язик і швидке прогладжування вздовж під’язичної зв’язки (вуздечки) в напрямку до кінчику язика, піднімаючи язик до верхніх передніх зубів.

Масаж необхідно проводити при добре установленому емоційному контакті з дитиною і  з використанням санітарно-гігієнічних норм.  Після сеансу масажу, використовуючи зорово-слуховий метод, переходимо до виклику окремих звуків. Дитині запропонуємо картку з буквою разом з артикуляційним укладом. Дитина чує звук і намагається його відтворити. Коли вона добре запам’ятовує букву зорове і артикуляцію звука, переходимо до іншої букви. З метою полегшення засвоєння букв, звуків можна використовувати  жестову підказку. Наприклад:

Звук «А» — широко відкритий рот, пальці складені  в кулак;

Звук «О» — губи округлені, пальцями зображується кружок;

Звук «У» — губи трубочкою, пальцями зображуємо букву у  і т.д.

По виклику звуків можна користуватися рекомендаціями Бурлакової М.К., 1977 р., де описані артикуляційні уклади в алфавітному порядку.

Мій   досвід роботи показує, що не слід використовувати велику кількість  жестових підказок при вивченні букв і звуків, бо діти їх не в змозі всі запам’ятати.  Кожна дитина потребує індивідуального підходу.

Після того, як дитина засвоїла  усі  букви, необхідність в  жестовій  і  артикуляційній  підказці  зникає. В подальшому  вона  може  використовуватися  при  корекції  дисграфії та дислексії. (коли дитина вже буде навчатися у школі).

Після цього можна переходити до процесу  формування навичок читання:

аналітико-синтетичного (по буквам),  поскладового,  цілими словами.   Читання  по буквам і  закритим складам не викликає труднощів у роботі.  Діти с задоволенням читають і виконують вимоги.  Процес  опанування поскладовим  читанням слів дуже довгий і складний, іноді майже неможливий. На кожну дитину    заводиться папка, в якій знаходяться малюнки з підписами намальованих предметів. Весь час папка доповнюється новими малюнками, на яких зображені предмети з вивченими дітьми буквами. Ця робота закріплюється вдома з батьками.    Методика роботи постійно ускладнюється. Дитина поступово називає зображення на малюнках вже без підписів. Цей метод сприяє поширенню словникового запасу учнів.

З розвитком мови дитини батькам стає краще спілкуватися з нею і вони вдома закріплюють навички, встановлені на занятті. Батьки отримують рекомендації по використанню вдома карточок з написом різних оточуючих дитину предметів (стіл, телевізор, чашка, виделка). Досвід роботи показує, що за перший рік навчання  дитина знає до 10 слів без використання жестів і розуміє та виконує багато словесних інструкцій. В зв’язку  з тим, що словник дитини має номінативний характер, тобто складається з одних іменників, це викликає труднощі при формуванні словосполучень та речень. Дитині важко викликати з пам’яті потрібне слово, особливо слова – дії предметів (дієслова). Тому допомагаємо йому введенням в мову слів з конкретними діями (їсти, спати, бігати і т.д.). Коли дитина розуміє ці дії, набагато полегшується робота по формуванню речень. Вже на при кінці другого року  починаємо знайомити дитину з словами — діями. При цьому використовується та ж методика, що і в роботі з іменниками, тільки з тією різницею, що увагу приділяємо дієсловам (до малюнків діти самостійно підбирають підписи: сидить, співає, пише і т.д.).

Аутична дитина не має бажання збагачувати свій словник самостійно, тому з’являється  потреба розвитку словникового запасу за допомогою ускладнення завдань. Так, від конкретних дій людей   переходимо до формування поняття того, що вивчені дієслова можуть означати рухи інших живих істот  або неживих предметів. Варіанти завдань можуть бути різноманітними. Основні вимоги до наочного матеріалу: картки  повинні бути достатнього розміру (до 30-40 см), щоб  краще затримувати  увагу дітей,  в одному завданні не рекомендується  використання  більш трьох кольорів.

Pages: 1 2 3

Оставьте комментарий!

строим бани из бруса